Вовчанський р-н.

 

На попередню сторінку

Печенізьке водосховище

 

 

Печенізьке водосховище призначене, головним чином, для постачання міста Харкова прісною водою. Спорудження Печенізького водосховища тривало з 1958 до 1962 рік. З серпня 1962 почалося наповнення водосховища, яке поступово продовжувалося аж до весняної повені 1964 року. З того часу об'єм водосховища залишався незмінним – близько 0,4 км. На правому березі водосховища розташовано селище Старий Салтів, який завдяки спорудженню водосховища перетворився на базу відпочинку для харків'ян. На Печенізькому водосховищі безліч піщаних пляжів, таборів і будинків відпочинку.

 


 

Залишки салтівської культури. Верхньосалтівські каменоломні.

 

 

Згадки про місця, де розташовані сьогоднішній Харків і Харківщина зустрічаються у славетній пам'ятці  давньоукраїнської літератури «Слово о полку Ігоревім». Сто років тому на цій території було «розкопано» салтівську культуру з середньовічним некрополем, якому немає рівного у світі. Салтівська культура загинула під ударами печенігів на початку X ст. Назву дістала від могильника, відкритого в 1900 році поблизу села Верхній Салтів, де виявлено також залишки великого (понад 120 га) міста VIII-X ст. з кам'яною цитаделлю і посадом. Під час  розкопок поселень Салтівської культури виявлено залишки житла, господарчих споруд, ремісничих майстерень, а також численні зразки керамічного посуду, знарядь праці і виробів ремісників та скарби срібних монет і речей східного і візантійського походження.

Легендами там дихає кожен малиновий кущ, кожна стеблина полину, котру половці назвали євшан - зіллям. Особливо охоче місцеві селяни розповідають про катакомби, де колись алани добували камінь для будівництва міста, а пізніше половецькі хани нібито ховали свої неміряні скарби. Сьогодні знахідки з Верхнього Салтова прикрашають експозиції музеїв Харкова, Києва, Москви, Софії. Найбільше ж артефактів зберігається у Ермітажі.

Верхньосалтівські каменеломні

Про існування такого цікавого об'єкту в наших краях стало відомо під час екскурсії в музей селища Верхній Салтів. Дійсно, археологами встановлено, що стіни фортеці хазара у Верхньому Салтові були викладені піщаником і кварцитом. Звідкись же брали алани цей камінь? Найімовірніше, розробки каменя були не так і далеко від фортеці. Каменеломні знаходилися за два кілометри на захід від селища.

Сайт музею "Верхній Салтів"