Виставка-пам'ять «Лиха коса Голодомору»

 

У четверту суботу листопада українці по всьому світу вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових голодоморів 1921-1923 та 1946-1947 років.

Наймасштабнішим був штучний Голодомор 1932-1933 років – злочин більшовицького режиму, від якого загинули мільйони українців. У світовій історії є не так уже й багато аналогів, які за масштабами, жорстокістю, цинізмом методів здійснення і наслідками дорівнювали б українській трагедії. Це була свідома організація керівництвом радянської росії  винищення голодом саме українців. Організаційні дії та відкритий грабунок селян, який спричиняв голод серед селянства, із застосуванням війська, розпочалися ще з 1920 року, із часу, коли Україна була, як зараз відверто пишуть, — «завоевана Красной армией в 1920».

На жаль, історія повторюється. У 2023 році День пам’яті жертв Голодомору має особливе значення. У звіті міжнародної юридичної фірми з прав людини «Global Rights Compliance» доведені факти, що 24 лютого 2022 року російські танки, що перетнули кордон нашої країни, навмисно спочатку націлилися на райони, багаті на зерно, та інфраструктуру виробництва продовольства", провокуючи глобальну продовольчу кризу, адже Україна була найбільшим у світі виробником пшениці до війни. Вже менше, ніж за тиждень після вторгнення, росія почала захоплювати українські ферми, де викрадала 12 000 тонн зерна на день, маючи на меті позбавити українське населення продовольства - тобто знову вони готували голодомор в Україні.

Навіть під час повномасштабної війни можна долучитись до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції Запали свічку — українці запалюють вогник на підвіконні на згадку про жертв сталінського терору. В пам’ять про ці страшні події у фоє Сахновщинської дитячої бібліотеки-філії відкрито книжкову виставку-пам'ять під назвою: «Лиха коса Голодомору», де представлені літературні дослідження, документальні нариси, спогади очевидців одного з найтрагічніших періодів нашої історії, та запалено свічку пам’яті…

Запалюючи свічку в День пам’яті жертв Голодомору, ми віримо, що пам’ять про трагічні історичні події має залишатися живою в наших серцях та серцях наступних поколінь… Ми нагадуємо собі й усьому світу, що темрява не може перемогти, що рано чи пізно зло обов’язково засуджують, а жертв — пам’ятають і шанують…