«Голодомор – геноцид українського народу»

 

«Ми в цій землі житами проросли,
щоб голоду не знали люди вічно».

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв голодомору в Україні. 85 років тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації.
З цієї нагоди, 23 листопада Кегичівська районна дитяча бібліотека провела урок історичної пам’яті «Ми в цій землі житами проросли, щоб голоду не знали люди вічно!», на який запросили учнів Кегичівського ліцею з учителем історії Світланою Юріївною Полтавець.
Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя. В уяві кожного постали жахливі картини знущання з українців: опухлі та змучені від голоду діти, зневірені та знедолені дорослі, люди похилого віку.
Бібліотекарі оформили виставку-реквієм «Голодомор – геноцид українського народу» та презентували дітям «Національну Книгу пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Харківська область» разом з новими книгами, що бібліотека отримала за останній час. До уваги дітей було продемонстровано історичні відео про ті моторошні події.
У жалобі схилили діти голови перед світлою пам'яттю українців вбитих голодом, вшанувавши їх хвилиною мовчання.
Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Озиратися в минуле треба кожному. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, щоб історія не повторювалася.