«Подорож в глибінь віків»

 

В нинішньому році ми відзначаємо 1030-річчя Хрещення Київської Русі. Ця велика подія сивої давнини, що звершилась на берегах Дніпра більше тисячі років тому назад має доленосне значення в житті як всього нашого народу, так і кожного із нас.
Адже племена, що здавна населяли нашу землю, а значить, - і наші з вами предки, - були язичниками. Основними рисами їх вірувань, що визначали і спосіб життя, було поклоніння силам природи, що персоніфікувалися, обожнювались та зримо втілювались у створених дерев’яних та кам’яних ідолах, шанування різноманітної нечисті – „покровителів” дому, господарства, води, лісу, різних сторін життя. Язичницькі вірування проявлялися не тільки в обрядових діях: стрибанні через вогнище, вшануванні різноманітних «дідухів», ворожіннях. Язичництво – це й патологічна жорстокість під час воєн, це - мерзотна розпуста, це не тільки поклоніння бездушним ідолам, а й принесення їм людських жертв ( в тому числі – і дітей ), а також - узаконене вбивство батьками своїх „зайвих” дітей ( чи не перегукується це із сьогоднішнім днем ), та дітьми батьків у старості, звернення до магії, і т. п.
Лише християнізація дозволила вийти Русі з пітьми язичницького мракобісся, підняти моральність народу на новий рівень, увійти в сім’ю європейських народів та набути політичної моці країни.
Християнську проповідь слов’янські племена почули ще задовго до Хрещення Русі. Першим її провісником став апостол Андрій Першозваний, який, за переказом, на київських горах поставив хрест і передрік, що „на цих горах возсіяє благодать Божа, і буде город великий, і церков багато воздвигне Бог”. Велику роль у проповіді християнської віри зіграли вчителі Словенські, рівноапостольні Кирило та Мефодій, творці слов’янської азбуки та перші перекладачі богослужбових книг на давньослов’янську мову. Зерна віри Христової з успіхом насаджувались на Русі за часів правління святої рівноапостольної княгині Ольги, яка привела до Христа та святого Хрещення багатьох киян та збудувала не один християнський храм.
Але хрещення держави в цілому, хрещення всього народу відбулося лише при святому рівноапостольному князі Володимирі, онукові княгині Ольги, коли у 988 році, вступаючи у води Дніпра та Почайни кияни стали при- часниками нової християнської віри.
Про все це, а також про інші історичні події, які передували Хрещенню князя та киян: „випробування” вір на місцях, взяття князем грецького міста Корсунь та погроза піти війною на Константинополь в разі відмови видати йому за дружину принцесу Анну, сліпота князя і, нарешті, його хрещення та день всенародного хрещення киян, - про всі ці історичні факти мали змогу дізнатися діти, що завітали напередодні святкування 1030-річчя Хрещення Київської Русі до дитячої районної бібліотеки на історичний екскурс «Подорож в глибінь віків».
Протягом цього екскурсу слухачі не тільки ознайомились з історією утвердження християнства на Русі, а й дізналися, яке значення воно мало як в світовій історії, так і в історії нашої держави, а також переглянути літературу, представлену на виставці, присвяченої 1030-річчю Хрещення Київської Русі.

Фото на Google +