Борівський район

Перша згадка про хутір Боровий датується 1773 р. Селище утворене з хутора і слободи Борової. Назву їм дала ліва притока Осколу – річка Борова, що протікає через село, а річка дістала свою назву від соснового бору, який простягся тут на 20 кілометрів.
Перші літописні згадки про Борівську землю датуються 1698 роком у розповіді про Гороховатську чоловічу пустинь — невеликий монастир на правому березі Осколу. Хоча перші поселення на території Борівського району, як вважають історики, з'явились ще раніше. Тому своє літочислення Борівщина веде з 1664 року. До початку XX століття слобода Борова стала торговим центром для навколишніх хуторів і слобідок.
Мешканці в основному займалися землеробством і тваринництвом.
Борівський район має свою символіку. Герб являє собою геральдичний щит, розділений на три поля, із зображенням сагайдака з луком і стрілами та козацької шаблі, соснового бору і золотого колоса. Щит обрамлений дубовими і сосновими гілками, перевитими синьою стрічкою, зверху щита кетяг калини.
Прапор – прямокутне полотнище, яке складається з трьох смуг: малинової, лазурової (блакитної), жовтої. Малиновий колір символізує козацькі часи та те, що район входить до Харківської області, яка має малиновий прапор. Лазурова смуга – Червонооскільське водосховище. Жовтий колір – пшеничні поля, степ і достаток.